Конспекти уроків з історії

«Українське козацтво у першій половині XVІІ ст.

Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний»

Мета:  розкрити характерні особливості історії України першої половини ХVІІст. – «доби героїчних походів»; поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва; ознайомити учнів з військовою, суспільно-політичною та дипломатичною діяльністю видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного; з’ясувати роль українського козацтва в Хотинській війні; формувати вміння аналізувати письмові історичні джерела, розвивати вміння робити критичний аналіз історичних текстів; виховувати в учнів поважне ставлення до історичного минулого українського народу.

Основні терміни та поняття: доба героїчних походів, чайка, стратегія, тактика, церковна ієрархія.

         Основні дати:

-         1577-1578рр. – 1622р. – роки життя та діяльності гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного;

-         1602-1623рр. – період «доби героїчних походів» українського козацтва;

-         1616р. – здобуття українськими козаками Кафи – найбільшого невільницького ринку в Криму;

-         1618 – похід П.Конашевича-Сагайдачного на Москву;

-         1620р. – відновлення ієрархії православної церкви;

-         22 серпня – 29 вересня 1621р. – Хотинська битва.

Очікувальні результати:

опрацювавши цей матеріал, учні зможуть:

характеризувати діяльність гетьмана П. -К. Сагайдачного;      

встановити взаємозв'язки між причинами та наслідками  морських походів козаків та їх участь в Хотинській війні;

застосовувати  набуті знання при роботі з картою.

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас» О.В.Гісем, О.О.Мартинюк, карта «Запорізька Січ к. ХVІ – п. ХVІІ ст. », атласи, ілюстрації, роздатковий матеріал, мультимедійний проектор, відеоматеріали.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Метод «Пропущені слова»

Учні отримують картки із 10-ма реченнями з попередньої теми.

1.     Становище православної церкви після підписання Берестейської унії …. . (Погіршилось)

2.     Боротьбу за відновлення прав православних церков очолили … . (Братства)

3.     У 1615р. в Києві було засноване ….  братство. (Богоявленське)

4.     Вищу православну церковну ієрархію було поновлено за сприяння ….. у ….. р. (Козацтва, 1620)

5.     Ієрарх греко-католицької церкви, «батько унії» …. . (Іпатій Потій)

6.     Польський король …. підтримав ідею створення незалежного Українського патріархату .  (Владислав ІV)

7.     Василіанський орден займався ….. діяльністю. (Просвітницькою)

8.     У 1620р. православним митрополитом  став …. . (Йов Борецький)

9.     Більшість українського населення ставились до уніатської церкви …. . (вороже)

10.                       Речі Посполитій було…… утворення об’єднаної української церкви.  (Не потрібно)

ІІ варіант.

1.      «Статті для заспокоєння руського народу» були складені у……  (1632 р.)

2.     П.Могила став православним митрополитом у…….  (1632 р.)

  3. П.Могила написав великий полемічний твір ……..  (1644р.) та  …. (1646р.), у якому визначалися догмати й обряди   православної церкви.

(«Літопис, або камінь» ,«Євхаристіон або Требник» ) 

4.     Для вирішення поточних проблем у єпархіях щорічно скликалися  - … .(Єпархіальні собори.)

5.     Реформи устрою греко-католицької церкви здійснив митрополит  …..  (Йосип-Вельямін Рутський).       

 6. У 1633 році митрополитом Київським і Галицьким     став…..,                                

          який до того був архімандритом Києво-Печерської лаври. (П.Могила).                                 

7.     Богоявленське братство було засновано в Києві у…… (1615р.)

      8.  За гетьмана  …..все Військо Запорожське  вступило до Київського братства? (  П.Конашевича-Сагайдачного )

9. П.Могила заснував  …..    -церковний судовий орган.     (Митрополичу консисторію)                                          

10. У 1617 році митрополит Й.-В.Рутський здійснив реорганізацію греко-католицького чернецтва, об’єднавши його у……..  (Василіанський орден).

   

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Актуалізація опорних знань учнів:

- фронтальна бесіда:

- Про кого ми вивчаємо у 8класі?

 -Хто такі козаки?

-Які причини виникнення козацтва?

1.Передумови морських походів козаків

 Проблемне питання. Чому морські походи козаків ХVІІ ст. Назвали добою героїчних походів? ( Проблемне питання учні записують з екрану мультимедійного проектора).

Розповідь учителя .

     На п. ХVІІ ст. козацтво набуває сили і відіграє важливу роль  не лише в Речі Посполитої а й у Європі. Воно стає перепоною для турецьких нападів на українські землі і водночас здійснює походи проти турків і татар. Саме в козаках вбачали захисника християнської цивілізації від наступу ісламу.

   На українських землях татари брали ясир, захоплювали чоловіків, жінок та дітей, щоб продати на невільницьких ринках. Українські полонянки потрапляли до гаремів чи ставали служницями. Хлопчиків забирали до казарм, щоб виховувати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця або вони ставали гребцями на турецьких каторгах.

Ось як у народній думі говориться про ті часи.

Зажурилась Україна,

Що ніде прожити:

Гей, витоптала орда кіньми

Маленькії діти!

Ой, маленьких витоптала,

Великих забрала,

Назад руки простягла,

Під пана погнала.

За рікою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли,

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть.

-Яке враження стравила на вас ця дума? Найбільші невільничі ринки були у Кафі, Перекопі, Стамбулі.

(Робота з картою, атласи.)

2. Морські походи козаків

Розповідь учителя (супроводжується показом слайдів)

Початок  ХVІІ ст. отримали назву доби героїчних походів козаків. В цей період були здійснені вдалі морські походи проти Османської імперії. Здобуті перемоги засвідчили, що козаки були неперевершеними майстрами боїв на морі.

Робота з історичним джерелом

Г.-Л. Боплан про організацію козаками морських походів проти турків

Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу від короля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід; робиться це так само, як під час вибору гетьмана, однак похідний отаман вибираєть­ся тільки на певний час. Далі вони рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують човни …Ті човни не мають корми, зводяться зі стов­бура човнового дерева - верби або липи - завдовжки 45 стіп. Боки обрамо­вуються і доповнюються дошками 10-12 стіп завдовжки і 12 на одну стопу завширшки. Вони скріплюють їх дерев'яними цвяхами, настеляючи один ряд на другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах ... Зазвичай на їхньому човні є десять - п'ятнадцять пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати ...

Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також чотири-шість фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кіль­кість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас ...

Турки тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з’явитися на небі місяць-молодик, і переховуються в очереті  за три - чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять ту­рецькі галери.

(Читаємо, що запорожці за два тижні видовбували з колоди човен завдовжки приблизно 45 стіп і завширшки 10-12 стіп з нарощеними бортами. Цікаво знати розмір такого човна в зрозумілих нам, сучасних одиницях. Підказку знайшов у Б. Грінченка. Виявляється, мається на увазі стопа, фут. А фут містить 30,48 см. Маємо, що довжина човна приблизно 13,7 м, а ширина від 3 до 3,6 м.)

Запитання до документа

1.Визначте основні етапи підготовки до похо­ду.

2. Опишіть вигляд козацької чайки.

3. Яку зброю мали козаки?

Розповідь учителя

Учні під час розповіді заповнюють таблицю.

Дата	Подія
1602  р.	Козаки вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот.
1606 р.	Запорожці здобули Варну.
1608 р.	Запорожці спалили Перекоп.
1609 р.	Козаки напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію, Білгород.
1014 р.	Козацька флотилія напала на Трапезунд, спустошила узбережжя. Штурмом було взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані.
1615 р.	Козаки під проводом Сагайдачного атакували турецьку столицю Стамбул.
1616 р.	Сагайдачний із флотилією у 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковим, пішов на Кафу й сталив місто. Багато полонених було визволено.

(супроводжується показом слайдів та демонстрацією карти)

Початком  перемог став успішний морський похід запорожців навесні 1602 року. На тридцятьох чайках і кількох трофейних галерах вони прийшли під Кілію й розгромили турецький флот.

1606 року запорожці штурмували фортеці Кілію та Білгород, захопили в морі 10 турецьких галер. Особливу винахідливість і кмітливість вони проявили при взятті Варни, неприступної з моря фортеці. Козаки, вивчивши місцевість, піднялися річкою вгору за течією, обійшли місто-фортецю з флангу й відкрили вогонь із гармат і мушкетів. Штурм Варни завершився розгромом берегових укріплень і знищенням усіх турецьких кораблів, які стояли на рейді.

Наступного року козаки на чолі з Петром Сагайдачним розбили турецьку флотилію під Очаковом. Восени 1608 року запорожці взяли Перекоп, а 1609 року на шістнадцятьох чайках пройшли в гирло Дунаю і здобули Кілію, Ізмаїл, Білгород.

1613 року козаки здійснили два походи на турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили турецьку флотилію та захопили шість турецьких галер.

Надзвичайно сміливими були дії запорожців у серпні 1614 року. На сорока чайках вони подалися до берегів Туреччини. Козаки захопили Трапезунд, узяли в облогу Синоп, оволоділи замком, вибили гарнізон і знищили весь флот.

1615 року запорожці на вісімдесятьох чайках пішли на Стамбул. Вони зійшли на берег між двома столичними портами, спалили й спустошили все довкола.

Навесні 1616 року козаки під проводом Петра Сагайдачного знову вирушили в похід проти турків. У гирлі Дніпра на них уже чекав турецький флот. Та він не витримав атаки запорожців і був ущент розгромлений. Козаки захопили півтора десятка галер і майже сотню човнів. Турецький воєначальник Алі-паша ледь устиг утекти морем. Очистивши Дніпровський лиман від ворогів, запорожці дісталися узбережжя Криму й узяли місто Кафу. Там був тоді найбільший ринок рабів-невільників.

Звістка про зруйнування турецьких фортець Кафи, Синопа й Трапезунда поширилася далеко за межі Османської імперії.

У 1617-1618рр. козаки під керівництвом Сагайдачного, разом королевичем Владиславом здійснили вдалий похід на Москву.

Відповідь на проблемне питання.

3.Діяльність гетьмана П. -К. Сагайдачного.

Учні, на попередньому уроці, отримали завдання підготувати повідомлення по даному питанню (Виступи  учнів супроводжуються показами слайдів )

-Повідомлення І групи «Сагайдачний –воїн-оборонець»;

-Повідомлення ІІ групи «Сагайдачний –політик»;

Повідомлення ІІІ групи « Сагайдачний – меценат і покровитель культури».

-Як на вашу думку, яку роль відіграв П.Конашевич-Сагайдачний в утвердженні авторитету українського козацтва?

- Славні подвиги Сагайдачного закарбувались в пам’яті народу, який згадує славетного гетьмана в своїх піснях.

Учень виконує пісню «Ой,на горі та женці жнуть.»

4. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

Робота в парах.

1-    а пара визначає, між якими державами точилася Хотинська війна.

2-    а визначає, на чиєму боці і чому виступило українське козацтво.

3-    а визначає, основний хід війни.

4-    а визначає, результати війни.

Учитель.

Хотинська битва виявилася для Сагайдачного останню. Після тяжкого поранення він серйозно захворів. Останні місяці свого життя гетьман присвятив переважно турботам про внутрішнє благо України. Особливу увагу він звернув на Богоявленське Київське братство, до якого записався з усім Військом Запорізьким, пожертвував кілька тисяч на оновлення Богоявленського монастиря та на утримання братської школи, переказав півтори тисячі золотих на школу Львівського братства. Розподіливши внески ще й іншим монастирям, церквам, школам, славний гетьман помер 10 квітня 1622 року.

На могильному камені славетного гетьмана було зроблено напис.

Тут зложив запорізький гетьман свої кості,

Петро Конашевич, поранений задля вольності

Вітчизни, коли турки сильно нападали

І пострілів смертельних кілька йому завдали.

І вмер, захищаючи батьківський край,

О, Творче, блакить йому неба подай,

Яко ревнителю віри справдешньої,

В котрій з дитинства ще похрещений,

Року тисяча шістсот двадцять другого

Похований в монастирі братства Київського,

На котрий кілька тисяч офірував,

Щоб там розвивались науки жадав.

ІV. Узагальнення нових знань.

1.Впізнай історичну постать.

- Змалку привчився натягати лук, зброї та коня з рук не випускати.., був відважний вояк і добрий вождь. Від козаків вимагав послуху й дисципліни…

Щороку водив козаків на Чорне море проти турок і татар…Сам з усім козацьким військом записався до Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи…(П. Сагайдачний)

2. Смерть П. Сагайдачного сприйняли в Україні як велику втрату. З приводу цієї події ректор Київської братської школи Касіян Сакович написав «Вірші на жалісний погреб…», у яких оспівав бесмертні подвиги, славу гетьмана.

На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане,

Ні, вона у забутті, певне, не постане!

Поки Дністер із Дніпром многорибні плинуть,

Поти справи всі твої славно будуть линуть.

Не впадеш у глибину забуття безличну,

Не загинеш у літах — маєш славу вічну!

-Як за наведеним уривком оцінювали діяльність гетьмана його сучасники?

V. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

Метод «Три речення»

Передати головний зміст почутого трьома реченнями.

VІ. Домашнє завдання

 Cкласти історичний портрет П. Конашевича –Сагайдачного.